Цифрова спільнота як п'ята влада

За інтернет-протестом і геноцидом стоять одні й ті ж рушійні сили. Направляти їх на благо, або обертати в зло – наш вибір.

1. П’ята влада. Цукерберг зазначив, що люди, які володіють владою масштабного самовираження, являють собою новий вид сили – “п’яту владу”. Людям більше не потрібно покладатися на політиків чи ЗМІ, щоб їхні голоси були почуті. І це має відчутні наслідки.
2. Звідки цей хейт? Чийсь коментар, пост або твіт оголює проблему, резонуючи з думками багатьох людей. Грамотно помічена і гостро сформульована дилема спонукає інтернет-аудиторію висловлюватися і поширювати інформацію в мережі. Так і виникає суспільний резонанс, і саме так у фокус суспільної уваги потрапляють злободенні питання.
3. Особа + ярлики. Інтернет-користувачі легко знаходять відповідальних за ціннісний конфлікт як тільки у проблеми, яка хвилює цифрову спільноту, виникає людське обличчя. І на голови цих “нещасних” валяться ярлики упереміш з прокльонами. А в деяких випадках справа доходить до неприхованого цькування і погроз.
4. Несвідома природа ненависті. “Не так важливо, в чому конкретно вони не праві, але вони точно не праві”. Якщо є нетерпимість, процес мислення служить виключно для виправдання емоцій та інтуїтивних антипатій. Раціо включається постфактум і лише з однією єдиною метою – переконати себе, що ви й справді розібралися, що до чого.
5. Поляризація суспільства як одна з ключових проблем сьогодення. Подолати поділ людей за поглядами і переконаннями практично неможливо. Чим більше соціальні мережі оголюють особливості однієї групи, тим менше симпатії до них відчувають носії протилежних поглядів. Кожен з нас здатний закликати на свою сторону “п’яту владу”, але мало хто усвідомлює відповідальність за її руйнівну дію. Адже за єднальною силою інтернету так непросто розгледіти ті ж процеси, що призвели до страти Джордано Бруно, ганебного судилища над Альфредом Дрейфусом або цькування нобелівського лауреата, академіка Сахарова.
6. Шляхи подолання. Ненависть, яку ми виявляємо до тих, хто атакує наші цінності, на кшталт інстинкту самозбереження: вона несвідома і сліпа. Єдине, що може стати на її шляху – це розгледіти “свого” в “чужому”. І може кожен раз, коли рука тягнеться написати глузливий коментар, варто уявити собі, що через кілька секунд напис “хтось друкує коментар …” під вашим постом в соцмережі обернеться шквалом погроз і образ особисто вам.