18 червня 2021 Київ, НСК «Олімпійський», вул. Велика Васильківська, 55

Космічна тема увірвалась у наш ефір попри карантин, коронавірус і прогнози усіляких криз — від економічної до кліматичної. Завдяки NASA, Ілону Маску та першому пілотованому запуску приватного корабля Crew Dragon з екіпажем на орбіту Землі у травні цього року, весь світ обговорює реальний комерційний потенціал космічних місій.

Михайло Рябоконь, Голова правління в «Асоціація Ноосфера», минулого року виступав на головній сцені нашої конференції з доповіддю на тему: «Нові можливості і перспективи для приватних технологічних компаній». Рік потому ми поцікавилися, що змінилося і чи стала Україна ближче до зірок і комерційних здобутків у космосі.

Космічна швидкість

Космічна галузь — не сама динамічна, якщо подивитися на ретроспективу. Людство висадилося на Місяць 1969 року, й ось через 50 років президент США Дональд Трамп поставив голові NASA Джиму Брайденстайну завдання організувати новий політ американських астронавтів на Місяць. В травні 2019 року в NASA оголосили про початок програми Артеміда, згідно з якою висадка на Місяць повинна відбутися у 2024 році. Це до того, що рік для проєктів в космічній сфері — це мало.

З моменту мого виступу на iForum минулого року Україна зробила один, можливо невеликий, але дуже важливий крок — затвердила зміни до законодавства щодо державного регулювання космічної діяльності. Таке рішення визначає новий вектор розвитку галузі в нашій країні — шанс з’явився у приватних компаній. І хоча фінансовий поріг входження в галузь істотно знизився порівняно до ситуації, скажімо, двадцятирічної давнини (завдяки новим технологіям, зокрема можливостям 3D-друку), космічна індустрія — високотехнологічна сфера, яка вимагає підготовлених кадрів. А підготовка кадрів, своєю чергою, це покоління — отже, мінімум 5 років.

Україна — космічна країна

— З 2015 року ми проводимо в Україні конкурс інженерних стартапів Vernadsky Challenge. Минулого року ми звузили фокус проєктів до космічних стартапів і розробок напрямку активної біоелектроніки. Щоб одночасно не втратити в кількості заявок, ми вимушені були приділити більше уваги промо конкурсу за кордоном. На жаль, кількість проєктів космічної тематики в Україні стабільно низька.

У зв’язку з цим наш засновник Макс Поляков, котрий родом із Запоріжжя, бачить Noosphere як певну екосистему, що дозволить вирощувати космічних бізнесменів буквально змалечку. З цією метою ми повністю перезапускаємо планетарій у Дніпрі, і мова не просто про капітальний ремонт, а про переосмислення самого концепту цього закладу: з музею минулого століття створюємо інтерактивний науково-популярний центр для молоді.

Також, проводимо один з найбільших в Україні фестивалів робототехніки BestRoboFest, підтримуємо федерацію ракето-модельного спорту України та організовуємо міжнародні змагання з цього виду спорту, відкриваємо нові лабораторії Noosphere Engineering School, в яких ентузіасти мають змогу абсолютно безкоштовно прототипувати моделі. Ми переконані, що такий фундаментальний підхід дасть свій результат і ми вже сьогодні бачимо перші плоди своєї діяльности.

Як приклад — загальнонаціональний турнір Star Track на космічну тематику, який ми проводимо на базі NoosphereEngineering School з 2017 року. В рамках цього турніру учасники повинні запропонувати нові рішення в напрямку розробки ракет-носіїв, ракетних двигунів, палива, систем запуску, бортових електронних складових, систем поділу та підсистем телеметрії, зв’язку, контролю та управління. На 7 листопада намічений вже п’ятий за рахунком Star Track.

І предметом нашої особливої ​​гордості є те, що переможці першого турніру вже запустили три ракети та розробили повноцінний комплект конструкторської й технічної документації, а на черзі у них — підкорення з їхнім ракетоносієм висоти в 20 км. На сьогодні мова йде про повноцінну команду з 18 людей, які системно працюють над своїм проєктом і планують масштабувати його від «студентської ракети» до звичного нам стартапу.

Ось що важливо: щорічно якість заявок на Star Track зростає, як і кількість. Це дає надію і дозволяє говорити про «ворушіння» космічного напряму в Україні не як про хайпову тему, а в контексті все ж таки сфери докладання зусиль. Менше з тим, трансформація таких студентських, аматорських починань в повноцінні бізнес-проєкти займе ще якийсь час. З нашого досвіду з тим же Star Track, потрібно не менше 3-4 років.

Космос на карантині

— У нас в Noosphere розвинений культ праці. Маємо навіть сайт slavatrudu.com — своєрідна енциклопедія висловлювань про цінність праці. Ментори наших програм, лектори наших конференцій, судді наших конкурсів та інші дотичні ентузіасти космосу працюють в різних країнах і різних часових поясах, а тому прив’язки до офісу у нас не було і до карантину. Наші заходи проходять на різних локаціях по всій Україні, а залаштунковий робочий процес — традиційно, онлайн.

Істотним для нас виявилося те, що всі масові заходи, типу BestRoboFest, довелося скасовувати з міркувань безпеки учасників і самих організаторів. Крім того, запуск планетарію в Дніпрі також відтермінували на невизначений час. Причина — поставка і налаштування необхідного проєкційного обладнання: ми чекаємо фахівців з Франції, а наразі неможливо спрогнозувати, коли вони зможуть приїхати в Україну без обмежень у вигляді 14-денної обсервації.

Карантин дав нам можливість сповільнитися і дати оцінку ефективності усіх наших ініціатив. Переосмислити наші проєкти, продумати альтернативні. Потрібно бачити можливість у кожній кризі, адже вона дозволяє відокремити справжні цінності від уявних ідеалів. На карантині ми переконалися, що робимо дійсно важливі для українців речі: отримуємо масу звернень з питаннями, коли та чи інша наша активність відновиться.

В онлайн-режимі ми встигли провести всеукраїнський конкурс малюнків Noosphere Space Art Challenge й отримали понад 5000 робіт; взяли участь в ініціативі ООН з боротьби з COVID-19 і стали амбасадорами першого онлайн-хакатону NASA на тему коронавірусу.

Ми сподіваємося, що скоро світ повернеться до звичного ритму, але вже знаємо, що він не буде колишнім. Нам залишається адаптуватися і працювати ще старанніше!

Виступ Михайла Рябоконя на iForum-2019. Більше відео дивіться на YouTube-каналі нашої конференції:

Організовано зусиллями волонтерів компаній

Спонсори та партнери 2021

Титульний спонсор
Генеральний спонсор
Спонсор Main Stage
Спонсор залу «Інтернет-технології»
Спонсор залу «Майбутнє»
Спонсор залу «Реклама і просування»
Спонсор Міста Майбутнього
Книжковий партнер
Будівельний партнер
Relax-партнер
Автомобільний партнер
Преміальний партнер
з онлайн-маркетингу
Спонсор
Спонсор
Логістичний партнер
Технологічний партнер
Digital-партнер
Інвестиційний партнер
Поліграфічний партнер
Водний партнер
Технічний партнер
Медичний партнер
Партнер розсилки
Cпонсор

Інфопартнери 2021

Генеральний інформаційний партнер