Дані стали рушійною силою у боротьбі з пандемією COVID-19. Уряди різних країн формують політику подолання пандемії на основі даних – починаючи від відкритих даних про поширення хвороби, і закінчуючи програмами для відстеження місцеперебувань хворих.

Пандемія порушила гострі питання щодо відкриття, обміну та використання даних. Наприклад, в Україні антикорупційні організації аналізують відкриті дані щодо закупівель та витрат бюджетних коштів, пов’язаних з COVID-19, а деякі активісти привертають увагу до питання неякісних даних щодо поширення хвороби. Детальніше про використання відкритих даних нам розповіла Катерина Оніліогву, керівниця напряму відкритих даних проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».

Відкриті дані у часи пандемії

Пандемія вплинула на зростання популярності відкритих даних, проте ця сфера існує і розвивається вже багато років. Часто люди користуються відкритими даними, навіть не усвідомлюючи цього. Отож, що таке відкриті дані, які відкриті дані та IT-рішення на їх основі є в Україні та навіщо стартапам і бізнесу open data грамотність?

 У найбільш загальному розумінні «відкритими» називають дані, які будь-хто може вільно використовувати, перевикористовувати та розповсюджувати, навіть з комерційною метою. Проте ключову роль грає формат публікації даних: по-справжньому відкритими є сирі дані в машиночитному форматі. 

Дані можуть відкривати державні органи, громадські організації або бізнес. В Україні термін «відкриті дані» найбільше асоціюється з державними даними. Ця сфера вже розвивається понад 5 років і сьогодні за розвиток політики відкритих даних відповідає Міністерство цифрової трансформації. Відкриття даних впливає на прозорість роботи уряду і боротьбу з корупцією, покращує сервіси та сприяє розвитку інновацій у різних сферах життя.

Будівництво

Часто через відсутність повної інформації про об’єкт будівництва та замовників інвестори передають гроші компаніям, що не мають повного пакета документів. Забудовники можуть починати будівництво без відповідних дозволів, що створює ризики для інвесторів. Стартапи, що працюють в цій сфері, агрегують відкриті дані з різних джерел: дозволи на будівництво, реєстр судових рішень, реєстр компаній тощо, та створюють нові сервіси, завдяки яким будь-хто може перевірити дозволи на будівництво, а інвестори можуть уникнути вкладень у ризикові об’єкти нерухомості.

Наприклад, Monitor.Estate автоматизував юридичну перевірку новобудов, а нещодавно з Opendatabot доповнили сервіс можливістю отримати перевірку і вторинного об’єкта нерухомості. Інший проєкт – URBANDATA – також дає можливість виявляти незаконне будівництво. Популярні сервіси з пошуку нерухомості, такі як Lun.ua, також інтегрують відкриті дані, і коли ви обираєте житло для купівлі, то бачите одразу документи на будівництво всіх новобудов, введення в експлуатацію та ліцензії генпідрядника. Прочитати детально про ці та інші кейси використання відкритих даних у сфері будівництва можна в  дослідженні.

Legal tech

Пошук правової інформації є значною частиною роботи юристів-практиків. Переважно інформація, яка необхідна юристам, – розрізнена, міститься у різних реєстрах. Пошук таких даних вимагає значних витрат часу. Тож агрегація даних на основі відкритих даних (наприклад, з реєстру судових рішень та інших Державної судової адміністрації, реєстру компаній) та автоматизація аналізу стає невід’ємною складовою нових продуктів та сервісів.

Інструменти PravoSud та Суд на долоні дають змогу зручно та ефективно шукати судові рішення і нормативно-правові акти, здійснювати аналіз практики різних суддів, що своєю чергою дає змогу ефективніше готуватися до судових засідань та досліджувати судову практику. Серед унікальних можливостей PravoSud – аналіз інформації щодо того, як суддя розглядає ті чи інші категорії справ. А Wincourt від «Суд на долоні» допомагає прогнозувати результати розгляду справ, надає статистику про схожі судові рішення та рекомендації щодо адвокатів і законодавства.

Бізнес

Відкриття даних про бізнес від Мін’юсту, Податкової та інших держустанов дало поштовх створенню сервісів, що вирішують ряд проблем бізнесу. Наприклад, щоб убезпечити бізнес від економічних злочинів та шахрайства, YouControl, Liga Contr Agent, Opendatabot дають можливість швидко моніторити та  перевіряти контрагентів – зміни в керівництві, наявність податкового боргу, судові рішення, виконавчі провадження, перебування в чорних списках Антимонопольного комітету та Мінекономіки.

Ці ж сервіси також дозволяють захиститись від рейдерських атак. Адже у випадку атак реєстраційні зміни вносять у державний реєстр. Тепер можна оперативно відстежувати та протистояти випадкам рейдерства, безкоштовно моніторити свою компанію на предмет змін. 

З іншого боку, агрегація даних та створення API, як у Opendatabot, дозволяє підвищити ефективність бізнес-процесів: спростити взаємодію із контролюючими органами для подання звітності, а також автоматизувати фінансові операції і підготовку рахунків, договорів, довідок тощо. Успішними є кейси Bot&Partners, Poster та Work.ua. Прочитати детально про ці та інші випадки використання відкритих даних у сфері бізнесу можна в дослідженні. 

Медицина

Однією з ключових проблем у сфері надання медичних послуг є складність пошуку кваліфікованого лікаря через відсутність вичерпного джерела інформації про якість послуг, які надає спеціаліст. Інша проблема – доступність і безпека лікарських засобів, відсутність можливості зручно й оперативно шукати дешевші аналоги ліків або нестача інформації, як відрізнити фальсифіковані ліки від справжніх.

Сервіси, що використовують відкриті дані, такі як чат-бот «Марта», створюють можливості для пошуку кваліфікованих медичних спеціалістів, а «Ліки Контроль» дає змогу знаходити дешевші аналоги медикаментів та убезпечити себе від підробок. За допомогою сервісу «Є ліки» можна перевірити наявність у лікарні препаратів, придбаних державним коштом, і не купувати їх у разі призначення. Одне з джерел інформації цих сервісів – відкриті дані Національної служби здоров’я. Про відкриті дані НСЗУ та інші кейси використання цих даних можна почитати в дослідженні.

Open data literacy

Як бачимо, дані можна агрегувати та аналізувати для створення нових сервісів та продуктів, або ж інтегрувати в існуючі, щоб створювати додаткову цінність. Багато хто з активістів наголошує на нестачі якісних відкритих даних для розвитку сфери.

Проте це лише одна сторона медалі. Не менш важливим є використання даних. Багатьом стартапам все ще незрозуміло, як  використати або монетизувати відкриті дані. Тому підвищення грамотності, так званої open data literacy, є не менш актуальним. Саме тому за підтримки нашого проєкту вийшов курс «Відкриті дані для бізнесу» на Дія. Цифрова Освіта, в якому можна дізнатися, що таке відкриті дані, де їх отримати та як використовувати для розвитку бізнесу. 

Успіх політики відкритих даних сильно залежить від існування екосистеми громадських організацій та бізнесу, що використовують та створюють попит на відкриті дані, які мають публікувати державні органи. Тож, закликаємо стартап-спільноту не стояти осторонь і приєднуватися до open data руху.