В наших публікаціях ми вже розповідали про те, як карантинні обмеження вплинули на українські B2B-сервіси з електровелосипедами. Сьогодні ж поговоримо про напрямок B2C: тих, хто забезпечує персональну мобільність, таку бажану в карантинних обмеженнях для пересічних українців. Якщо раніше прокати велосипедів й самокатів у всьому світі наголошували на тому, що мікромобільність є екологічнішою та швидшою, пандемія 2020 року змістила фокус на безпеку й соціальну дистанцію між людьми.
Ми розпитали компанії BikeNow і Bolt про попит на оренду персонального транспорту в Україні і про запуск сервісів під час карантину в Україні. Історію BikeNow розповідає Олексій Кладов, співзасновник. Історію Bolt — Антон Мілка, керівник напряму з розвитку прокату електросамокатів компанії Bolt в Україні. Також, ми поцікавились в урбаністичних громадських організацій, чи можна відчувати себе повноправним жителем міста, пересуваючись на велосипеді і самокаті.
Прокат велосипедів BikeNow
— Як в Україні з’явився BikeNow?
— Кілька років тому під час поїздки в Китай нас зацікавив місцевий сервіс байкшерінга Mobike, OFO. Я, як власник компанії «Будпрокат», пропонував їм співпрацю, але у них в планах не було українського ринку.
Повернувшись в Україну, ми знайшли велоактивіста, який також горів цією ідеєю, і домовилися спробувати запуск проєкту з німецькою компанією Nextbike. Отримали дозвіл від місцевої влади Києва на запуск пілотного проєкту байкшерінга на 200 велосипедів. До нас приєдналася компанія «Некстбайк Україна» (директор Роман Сав’як), які так само домовилися про закупівлю додаткових 200 велосипедів.
Через рік влада оголосила про конкурс на запуск байкшерінга і самокатів вже на 2000 велосипедів. Довго опрацьовуючи мільйон деталей і умов конкурсу, фотографуючи кожне з дозволених 320 місць велопарковок, погоджуючи їх з владою, потім змінюючи місця, які місто не затвердило, ми вийшли на фінішну пряму. Вартість участі в конкурсі була велика, але реальна — понад 100 тис. євро, які були переведені в бюджет Києва на розвиток велоінфраструктури.
В процесі роботи над проєктом зявилась ідея про створення власного українського бренду з власним програмним забезпеченням, яке давало б ширші можливості для наших клієнтів. Ми разом з партнерами провели ряд переговорів з IT-компаніями Естонії, Латвії, Білорусі, України та зупинились на рішені, яке запропонувала нам компанія з Білорусі. Вона вже мала досвід співпраці з байкшерінговою системою «Коло Байк». Після цього співзасновник компанії «Будпрокат» запропонував купити велосипеди в Китаї, бо вже були певні напрацювання та досвід в цьому напрямку.
Врешті, зробивши замовлення велосипедів в Китаї, ми, як і всі на початку минулого року подумали, що коронавірус в Китаї нас не стосуватиметься. Але постачання велосипедів затримали на 3 місяці, у зв’язку із зупинкою всіх виробничих підприємств в Китаї. Довгоочікувані 1000 велосипедів приїхали 1 червня 2020 року на склад «Будпрокат».
До чого тут «Будпрокат» і «Некстбайк Україна»? Компанія «Будпрокат» виступила в ролі партнера проєкту і надала компанії BikeNow 1000 велосипедів. Весь колектив «Будпрокату» брав активну участь в тестуванні сервісу та збірці велосипедів в Києві. І «Некстбайк Україна» виступила в ролі партнера, завдяки якій таке явище як байкшерінг зявилося в Києві, як пілотний проєкт. Завдяки діям керівників цих компаній Романа Сав’яка, Олексія Кладова і велоактивіста Олексія Кушки ми змогли швидко запустити сервіс BikeNow з такою великою кількістю велосипедів у Києві.
Ми любимо Київ і хочемо, щоб місто розвивалося і покращувалося. Вважаємо, що сервіс з прокату велосипедів сприяє розвитку культури здорового способу життя і дає містянам різноманітність. Ми пишаємося тим, що змогли впровадити це в Україні!
— У яких містах є ваш сервіс і як вирішуєте, де запускатися?
— Зараз компанія «Некстбайк Україна» — це Львів, Вінниця, Одеса, Івано-Франківськ. BikeNow — це місто Київ і готуємося до запуску в місті Харків.
Все оцінюється за кількома параметрами: кількість жителів, наявність велоінфраструктури, культура їзди на велосипеді, наявність місцевих інвесторів. Готовність та бажання самої влади також враховуються.
Ми вдячні місцевій владі, що маємо змогу розташувати свої станції, але хочеться трішки більше велодоріжок.
— Як вплинув карантин на попит і на вашу стратегію розвитку?
— Карантинні обмеження внесли свої корективи і попит збільшився, але основним фактором використання залишаються погодні умови.
Ми ж, своєю чергою, зрозуміли, що саме у карантині буде актуально збільшити наш велопарк, чим ми зараз й активно займаємося. Також у нас скоро з’являться електричні самокати, які з часом теж заполонять Київ.
— Як відрізняється аудиторія і як користуються сервісом у різних містах?
— Аудиторія у всіх містах однакова. Це, в основному, молоді прогресивні люди: 36% користувачів люди віком 25-34 роки.
Якщо розглядати профіль користувача детальніше, то ми бачимо наступну тенденцію:
- 71% чоловіків та 29% жінок,
- 62% користувачів працюють, 21% — навчаються.
Використання велосипедів залежить від того, як довго наш сервіс представлений у місті. Ми бачимо, що у нових містах велосипед в основному використовується для прогулянок. Чим довше сервіс присутній в місті, тим більше людей починає використовувати велосипеди для поїздок дім-робота-дім у будні, й додатково для прогулянок у вихідні.
— Як переконуватимете читачів наважитись користуватися BikeNow?
— З сервісами BikeNow та NextBike ваша поїздка буде швидкою, комфортною та економною!
Прокат електросамокатів Bolt
― Як вплинув карантин на появу сервісу в Україні?
― Тренд мікромобільності набуває дедалі більшої популярності у світі. Ми першими в Україні запустили сервіс прокату електросамокатів у серпні 2020 року. Планували зробити це раніше, але перший світовий локдаун вніс свої корективи. Варто зазначити, що попит на послугу виявився настільки великим, що перевершив усі наші прогнози та сподівання. Саме тому ми вирішили й надалі розвивати цей напрям в Україні та зробити сервіс прокату електросамокатів доступним для якомога більшої кількості людей.
Уже 31 березня 2021 року новий сезон прокату стартував у Києві: кількість самокатів було збільшено, зону прокату — розширено, а ціни на послугу — знижено, порівняно з іншими подібними сервісами. І це тільки початок. Цього сезону ми плануємо запустити прокат електросамокатів ще в декількох українських містах.
Торік ми прогнозували, що карантинні обмеження триватимуть і надалі. Тож враховували це, розробляючи стратегію розвитку сервісу в Україні. До початку сезону ми привезли велику кількість електросамокатів нового покоління, максимально екологічних. Апаратне та програмне забезпечення цієї моделі було розроблене спеціалістами компанії Bolt. І наразі наше головне завдання — популяризувати новий екологічний вид транспорту в Україні та зробити його таким доступним, як і в Європі. Крім того, під час карантину цей індивідуальний транспорт є практично незамінним через свою безпечність.
Стратегія розвитку напряму прокату електросамокатів була розроблена з урахуванням карантинних обмежень. Нашою метою було надати людям новий вид індивідуального транспорту для поїздок на короткі дистанції, який був би ще й безпечним для навколишнього середовища.
― У яких український містах зараз функціонує ваш сервіс?
― Наразі наш сервіс прокату електросамокатів доступний у Києві. Цієї весни ми плануємо запустити послугу ще в декількох великих містах України. Вибираючи міста для запуску, ми орієнтуємося на роботу сервісу замовлення поїздок Bolt у цих містах. Таким чином, ми створюємо цілу транспортну систему в одному додатку Bolt.
Ми постійно отримуємо запити від жителів різних міст і громадських організацій з проханням запустити прокат електросамокатів у їхньому місті. Це свідчить про неабиякий попит на послугу і те, що локальні ринки вже готові до запуску сервісу. Тому наразі ми працюємо над розширенням географії сервісу в Україні.
― Як вплинув карантин на використання електросамокатів?
― З першого дня нового сезону в Києві попит на послугу був настільки великим, що перевершив усі наші очікування. А з початком локдауну він лише зростав. Адже після впровадження обмежень роботи громадського транспорту багато хто був змушений пересісти в авто. Через це у місті виникли затори, і люди почали шукати альтернативні способи пересування. Тож електросамокати стали оптимальним рішенням у такому випадку. Це легкий, зручний та інтуїтивно зрозумілий вид транспорту, який дозволяє уникнути заторів і мінімізувати контакти з іншими людьми. На ньому можна швидко дістатися до потрібного місця призначення.
Порівнюючи з минулим роком, коли кількість самокатів була відносно невеликою та їх використовували здебільшого для розваги, сьогодні ми бачимо зміни в поведінці користувачів. Люди почали використовувати електросамокати у пікові години, коли навантаження на транспортну інфраструктуру є найбільшим. Так, більшість поїздок здійснюється вранці з 7.00 до 9.00 та ввечері з 18.00 до 21.00. До речі, саме у вечірні години здійснюється майже 40% від загальної денної кількості поїздок.
― Яких дій з боку місцевої влади не вистачає?
― Наразі найголовнішою проблемою є те, що електросамокат як вид транспортного засобу не фігурує в законодавстві України. Це потребує вирішення на державному рівні. Проте зараз ведеться активна робота над законопроєктом №3023. У ньому буде зафіксовано не лише електросамокат, але й інші види персонального легкого електротранспорту. У законопроєкті також описуються правила дорожнього руху для електросамокатів у межах наявної інфраструктури.
На рівні міст актуальним питанням залишається наявність інфраструктури, яка не представлена в достатньому обсязі. Ми хочемо вірити в те, що завдяки запуску сервісів прокату електросамокатів та інвестиціям місцева влада швидше розвиватиме необхідну інфраструктуру.
― Як переконати користувачів відкрити для себе електросамокати Bolt?
― Приєднуйтеся до сервісу Bolt: це доступно, швидко, екологічно та весело!
Як бачимо, сервіси прокату доволі оптимістичні щодо розвитку в українських містах. А як бачать ситуацію активісти у Києві та Львові, ті, хто на передовій боротьби за комфортний простір і персональну мобільність?
Влад Самойленко, ГО Urban Crew, м. Київ:
― На жаль, позитивних змін щодо мобільності жителів Києва за 2020 рік було занадто мало. Центральна та місцева влада вдалась до тривалого та абсолютного перекриття метрополітену та обмеження наземного громадського транспорту. Такі рішення підштовхнули більішсть людей, які мали потребу їздити містом, пересісти на приватне авто, а менша частина все ж обрали велосипед та елекросамокати/ моноколеса.
Крім того, тривала інформаційна кампанія окремих чиновників з закликами «доситьШастать», діяла заборона не відвідування парків, яка була лиш спробою психологічного тиску на громадян з погрозами застосування штрафів. Так, мали б бути певні обмеження та рекомендації, засновані на науковому підході та якісно прокумуніковані, для донесення достовірної інформації і формування довіри між державою/владою і громадянами. Але зізнання окремих чиновників, що рекомендації були засновані лиш на бажанні залякати людей, зрештою зіграли і будуть грати негативну роль у формуванні наших взаємин.
Зрештою, серед позитивних сигналів було нанесення розмітки для позначення велосмуг на ряді вулиць в центральній частині міста: Ярославів вал, Рейтарська, Золотоворітська, Гончара, Городецького тощо. Наразі більшість вулиць центральної частини міста вже або розмічена під велорух, або готується до появи такої розмітки чи будівництва велодоріжок. На різних ділянках та вулицях міста добудовувалась або створювалась велоінфраструктура: вулиці Заболотного, Борщагівська, Бандери та інші. Зазначу, що до кожного об’єкта у громадськості та експертів є питання щодо технічних рішень, якості чи вибору трасувань. Однак краще отримувати нові ділянки велошляхів і поступово поліпшувати їх та розвивати нові, враховуючи зауваження.
За підрахунками волонтерів ГО «Асоціація велосипедистів Києва» (U-cycle) весною 2020 року було зафіксовано, що в будній та вихідний день велосипедистів містом пересувається у 2,5 рази більше, ніж в аналогічний період у 2019 році. Осінній підрахунок показав майже ідентичну кореляцію, якщо порівнювати 2019 і 2020 роки. Раніше збудований та відкритий «скляний міст», яким би суперечливим не був, але справді поліпшив мобільність та зв’язність між парковими зонами і сформував великий пішохідний маршут в центрі міста, який у 2020 році лиш нарощував популярність як серед містян, так і серед гостей міста.
Нових пішохідно-прогулянкових маршрутів не додалось за 2020-й. Ближче до завершення року Київ отримав нові партії громадського транспорту, тож нові автобуси і тролейбуси додавались на існуючі маршрути, збільшуючи інтенсивність руху та можливості перевезення пасажирів.
Юрій Тер-Арутюнян, голова ГО «Зручне місто», м. Львів:
― Якщо взяти до уваги досвід розвинутих міст світу, то бачимо впровадження додаткових заходів на час пандемії та карантину. Деякі міста впровадили додаткові велосипедні смуги за рахунок смуг для руху авто на дорогах (так звані «ковідні смуги») задля підвищення привабливості персонального велотранспорту. Міста також намагаються зменшити контакти людей в міському громадському транспорті, зокрема збільшують випуск рухомого складу на маршрутах, щоб транспорт був менш заповненим.
Щодо Львова, саме цього нам дуже бракує, бо жодних подібних кроків вжито не було. Натомість було впроваджено ряд обмежень щодо кількості перевезених пасажирів. Обмеження на перевезення пільгових категорій покликане радше на збільшення прибутків, а не на боротьбу з пандемією. Є і абсолютно шкідливі та абсурдні рішення: в міських комунальних автобусах пасажирів змушують заходити і виходити лише через передні двері, тим самим створюють тисняву і скупчення людей в найвужчому місці салону – біля водія. Так люди не лише не можуть дотримуватись соціальної дистанції, але й заражають водія, який потім заражає всіх інших пасажирів, оскільки оплата проїзду в автобусах здійснюється виключно готівкою водієві. Окрім цього, у місті закрили цілий ряд автобусний маршрутів, на решті ― скоротили випуск. В транспортному плані місто виявилось неготовим до боротьби з пандемією і до проблем з небезпекою зараження додалась і транспортна проблема.
Зараз порятунком стають сервіси таксі та аналогічних перевезень. Також трохи допомагають комерційні сервіси прокату велосипедів, електровелосипедів, електросамокатів. Хоча до переліку вжитих міською владою заходів це не належить. На превеликий жаль, за рік карантину місто так і не спромоглося розробити і впровадити жодної стратегії покращення і убезпечення пересування містян.
