В Україні більш ніж половина співробітників компаній, які увійшли до рейтингу найкращих роботодавців (ТОП-20 у 2018/2019) поширюють фейки на своїх сторінках у Facebook. Власники компаній мають усвідомити, що це – потенційна загроза для їхнього бізнесу. Люди без інформаційного імунітету у компанії – міна відтермінованої дії, яка з часом може вибухнути іміджевою або фінансовою шкодою.
Про важливість інформаційної гігієни та головні кроки, які слід здійснити підприємцям, нам розповіла Оксана Мороз, експертка з інформаційної гігієни й авторка ініціативи «Як не стати овочем».
Скільки українців не вірять у вірус
7 українців з 10 вірять у фейки, маніпуляцію, конспірологію. Це результати свіжих замірів Київського міжнародного інституту соціології щодо ефективності коронавірусних інформаційних кампаній.
66% респондентів сказали, що вірус має штучне походження. А саме:
- 37% обрали варіант, що коронавірус був «спеціально розроблений і навмисно поширений у світі для зменшення чисельності населення та/чи завдання шкоди окремим країнам»;
- 29% обрали варіант, що коронавірус «зроблений штучно у лабораторії, але його поширення у світі було випадковістю».
Офіційних розслідувань та даних про походження вірусу немає. Проте є російська пропаганда, яка в лютому-квітні цього року інтенсивно поширювала ці тези. 66% згаданих вище відсотків — це не тільки пенсіонери, безробітні чи люди без вищої освіти. Це — підприємці, менеджери, мешканці великих міст, люди з середнім рівнем доходу та вище.
Наслідки фейків
Емоційне питання «хто в це повірить?» має чітку відповідь: 7 з 10, при чому, без поправки на соціальний статус та освіту. Соціологами виявлена єдина залежність — прихильники популістів та проросійських сил більше вірять фейкам та конспірологічним теоріям про коронавірус. Утім, більша частина опитаних виборців партії «Голос» та «Європейська солідарність» теж вважають, що вірус створений штучно, в тому числі, для зменшення кількості населення.
І хоча вірити та діяти — це не завжди одне і те ж, проте, не в цьому випадку. Дані іншого соціологічного дослідження компанії R&B Group, які проходили рівночасно, доповнюють картину. Тільки 41% українців готові скористатися вакциною проти коронавірусу (відповіли «так» чи «скоріше так» на запитання «якби зараз існувала вакцина, яка захищає від коронавірусу, і вам би запропонували безкоштовно нею вакцинуватися, ви б погодились?»). Це результат іншої пропагандистської кампанії, яку активно підтримує Росія — антивакцинація.
Тільки 29% українців погоджуютеся з твердженням, що вакцини безпечні та 50% вважають їх ефективними. У світі ці показники значно вищі — 79% та 84% відповідно. Це дані дослідження Wellcome Global Monitor за 2018 рік, в якому брали участь 140 000 людей з понад 140 країн світу.
Результати антивакцинаторських кампаній стали настільки глобальними, що ВООЗ попереджає: сумніви щодо щеплень створили одну з 10 найбільших загроз здоров’ю людей у всьому світі.
Чи стосується це бізнесу? Так. Щороку збитки світової економіки від поширення фейкової або маніпуляційної інформації сягають $78 млрд, їх зазнають різні галузі — від фондових ринків до охорони здоров’я. Це розрахунки професора Роберто Кавазоса з Балтиморського університету, які він опублікував у вересні 2019-го:
Інформаційні атаки на бізнес
В Україні більш ніж половина співробітників компаній, які увійшли до рейтингу найкращих роботодавців (ТОП-20 у 2018/2019) поширюють фейки на своїх сторінках у Facebook. Це проміжні дані комплексного аналізу рівня інформаційної гігієни співробітників компаній у Facebook, який проводить ініціатива «Як не стати овочем» та SemanticForce (за 1 півріччя 2020).
Інформаційні віруси вже є невіддільною частиною нашої реальності. Вони — інструмент сучасних війн, інформаційних атак на бізнес, конкурентного переділу ринків. Їх кількість постійно росте, адже зменшуються бар’єри, грошові та інструментальні. Самі ж меседжі стають все примітивнішими та б’ють асиметрично. Потрібно знищити репутацію компанії — бомбардуємо чутками про звалища відходів, порушення санітарних норм, рабське ставлення до людей, російський бізнес тощо.
Те, що для власника чи топ-менеджера знаходиться в категорії «як в це може хтось повірити?», для людей — «красива» правда, в яку вони не тільки охоче вірять, але і якою керуються в буденному житті. У нас зруйнований інформаційний імунітет, і ситуацію ускладнює дедалі вищий рівень інформаційного шуму та постійні турбулентності.
Чи можна змінити співробітників в короткостроковій перспективі? Ні. Проте можна почати ефективно цим керувати і, як результат, мінімізувати ризики та почати змінювати ситуацію.
Що потрібно для розв’язання проблеми
- Компаніям варто моніторити та попереджати не тільки ті інформаційні атаки, які безпосередньо пов’язані з ними. Зовнішні інформаційні віруси можуть нашкодити бізнесу не менше. Наприклад, наляканий фейком з соцмереж менеджер ухвалить помилкове рішення, що принесе збитки компанії. Тому варто проводити системну роз’яснювальну роботу з персоналом щодо гучних інформаційних вірусів.
- Додати в навчальні програми співробітників два блоки:
- фільтрація джерел інформації: відрізняти медіа від сайтів-сміттярок, розуміти як інформація змінює мислення та поведінку людини. Це активує режим «витіснення» фейків через домінування об’єктивних медіа.
- базове розуміння, як працюють ключові життєві сфери (держава, економіка, медицина тощо). Це сформує скелет об’єктивних знань у сферах де найчастіше ці знання заміщаються фейками.
Ініціатива «Як не стати овочем» розпочала просвітницьку кампанію для бізнесу, яка допоможе підвищити інформаційну гігієну серед персоналу. Є також курс для менеджменту компаній, як мінімізувати загрози від інформаційних маніпуляцій для бізнесу. Більше інформації тут